Біодинамічна філософія

Сьогодні ми можемо зустріти таких послідовників з остеопатії, які сліпо йдуть за своїми поводирями, нехтуючи пошу­ками правди. Біодинамічна філософія та її вчителі не закликають до сліпого повторювання прийомів, а тільки вимагають, щоб учні були терплячими, і багато речей, які спочатку здаються туманними, проясняться разом з удосконаленням самих учнів.
Є багато напрямів біодинаміки, за допомогою яких можна досягти ефективного лікування остеопатія Новгород-Сіверський, або значного поліпшення самопочуття. Остеопатична біодинаміка— це напрям (наука), через яку індивід наближається до самовиліковування себе, або близьких йому людей. Метою всієї біодинамічної практики є досягнення єдності, в якому індивід, у якості лікаря, ототожнює (поєднує) себе з образом хворого пацієнта. Аби досягнути цього, лікар повинен постійно вдосконалюватися в нейродинамічних та психологічних науках.
Насправді ж, здоров'я і чиста свідомість, у людині є цілим, неподільним і за своєю природою безмежним, бездіяльним і не­змінним... Ця структурна сукупність є у всьому—від мінерала до людини.
Вона ніколи не змінюється і є тим самим елементом, що міститься у всьому — від мінерала до людини. Оскіль­ки сходинками еволюції піднімається все — від мінерала до лю­дини, то біодинаміка може всіляк цьому сприяти своїми різноманітними своїми напрямами і проявами. Сучасні вчені деякою мірою довели, що життя можна створити з мінералів, і цей експеримент триває. Першим ученим кінезіолог Київ, що створив життя із неживого предмета, був Ендрю Крос, який досліджував каміння. В 1837 році він спробував добути кристали електронагрівом шматка оксиду заліза із соляною кислотою та силікатом поташу. На камені з'явили­ся малі білі прищики, які через 26 діб перетворилися на копії комах. А ще через 2 доби вони поповзли. Крос писав: «Ніколи в світі я не гадав і нікому не давав права припускати, хто вважав їх (комах) творінням. Мені ніколи й не снилася теорія, за допо­могою якої можна було б пояснити їх появу. Це був просто ви­падок».
Інший учений, Морлі Мартін, що помер у 1838 році, заявив, що він створив біодинамічне життя із найстарішого типу каменю — азойсько­го. Він нагрівав камінь доти, доки той не перетворився в попіл. Потім він ще проводив з каменем численні операції, доки не сформувалися дрібні кристали, які він назвав первісною прото­плазмою. Нарешті, він збільшив ті кристали, і той, хто дивився крізь збільшувальне скло, помічав, що там метушилися тисячі маленьких рибок.